Вже протягом кількох років у Ізюмському професійному ліцеї в рамках  Учнівської ради і всієї системи учнівського самоврядування активно працює комісія з патріотичного виховання молоді. Цього року її очолив учень ІІ курсу Сергіій Хіленко.

Що ж на сьогодні може записати ця комісія у свій актив? У першу чергу це, звичайно, робота з ветеранами війни, дітьми війни, ветеранами ліцею. Всього одиниці ветеранів Великої Вітчизняної сьогодні залишаються з нами, і тим важливіше сьогодні передавати естафету історичної пам’яті від них прийдешнім поколінням, нашій молоді. Тому практично жодне свято, визначна подія  у нашому закладі не обходиться без ветеранів.

Особливе місце – це зустрічі ветеранів війни і праці, особливо учасників бойових дій з учнями різних груп. Це вже стало доброю традицією у нашому ліцеї, і організацією цієї роботи спільно з адміністрацією та вчителями історії займаються і члени комісії з патріотичного виховання.

Але провідний напрямок діяльності – це робота гуртка «Пошук», що вже понад десятиліття активно займається військово-патріотичним вихованням молоді через пошукову роботу. Адже Ізюм – це місто, чи не найбільш опалене війною. І наші учні активно збирають спогади ветеранів і дітей війни, очевидців тих подій. Створена експозиція «Велика Вітчизняна війна на мапі Ізюма», ведеться переписка з ветеранами, пов’язаними з ліцеєм – роботою, навчанням, родинними зв’язками.

Особливе місце займає переписка з учасником війни В. Гуцуленком – родичем героя Радянського Союзу В. Трофімовим, на честь якого названий наш ліцей. Взагалі вшанування пам’яті нашого учня, що героїчно віддав життя в роки війни, займає особливе місце у роботі і ліцею, і комісії з патріотичного виховання. Щорічно 19 січня ми проводимо лінійку і різноманітні заходи у вшанування його подвигу, у музею створена експозиція,  присвячена В. Трофімову.

Взагалі музей – це окрема важлива сторінка діяльності і комісії з патріотичного виховання, і гуртка «Пошук» як його основної партнерської організації. Саме учні є головним джерелом поповнення його експонатів – від спогадів колишніх учнів, випускників і працівників ліцею до речей і предметів, що пов’язані з довгою і славною історією Ізюмського професійного ліцею.

Окрема сторінка патріотичної, виховної  роботи – вшанування пам’яті полеглих на тій війні і могил ветеранів. Щорічно до 9 травня, Дня визволення міста від нацистських окупантів учні прибирають могили ветеранів Великої Вітчизняної війни. Цього року традицію розширили – могили були прибрані ще й до Дня людей похилого віку.

Прете не лише Велика Вітчизняна опалила наш ліцей. Учні тоді ще СПТУ №24 брали участь у війні у Афганістані, двоє з них – В. Молчанов і С. Слабунов навіки залишились у афганській землі, про що красномовно свідчить стенд, присвячений тим подіям. До того ж, кілька працівників, майстрів нашого навчального закладу – наші співробітники, тож для нас пам’ять про ту війну не лише історія, це наше спільне минули. І учні, передусім тих груп, де їх виховання довірили воїнам, що пережили ті події, мають особливе ставлення до тієї напівзабутої війни. І щовесни ми вшановуємо їх подвиг. Усіх, хто повернувся і не повернувся з тієї  неоголошеної війни.

Партнерська організація, з якою активно проводяться спільні виховні заходи – це Євроклуб Ізюмського професійного ліцею «Мрія». З останніх найбільш яскравих заходів – це заходи до вшанування 200-річчя з дні народження Т. Шевченка. Адже патріотизм – це любов не лише до своєї малої Батьківщини – міста, краю, держави, але й любов до Батьківщини великої – Європи.

Але все ж для учня, підлітка країна починається з рідного краю. Тому ще один напрям нашої короти – це історія рідного краю. Краєзнавство. Учні займаються збиранням і систематизацією, оформленням спогадів, нарисів про історію Ізюмщини, нашого ліцею, підприємств, що були базовими для нашого закладу – а це практично всі містостворюючі заводи міста. Все це також накопляється в музеї історії ліцею.

Багато напрямків, важко перелічити, неможливо докладно розповісти про все. Та, мабуть, і не треба. Бо результати нашої діяльності – це не звіти і світлини, а те, що залишиться у пам’яті і душі наших вихованців. Власне це свідомі і діяльні патріоти своєї Батьківщини.