Для всіх освітян держави 1 вересня – день початку копіткої та наполегливої праці. Усім, хто викладає в навчальних закладах, добре відомо, наскільки важка праця вчителя, наскільки відповідальна й насичена різноманітними емоціями. Проте, мабуть, досить доречно, що кожний навчальний рік починається зі свята під символічною та досить-таки літньою назвою – День знань.

Василь Сухомлинський  писав: «Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється... Це подив перед багатогранністю й невичерпністю людською. робота вчителя не має вихідних, але оскільки вона переходить крізь серце, то обов'язково стає святом».

Педагоги кажуть, що не лише Перше вересня – це робочий день, а й кожний наступний, незалежно від того, чи це неділя, чи День учителя, чи канікули. Проте є й інший бік медалі, який підтверджує давню мудрість, що улюблена робота – це завжди свято. 

Перше вересня – це свято для вчителя, оскільки урочистість цього дня, як у жодний інший час, нагадує йому про своє покликання, про самостійно вибрану ним професію, яка завжди приносить гаму емоцій, новизни, вражень, несподіванок.

У цей день учитель отримує квіти та чує безліч приємних слів на свою адресу від своїх колег, учнів і просто знайомих людей. Це завжди приємно, адже починаєш розуміти, що твої старання не пройшли марно, а влились у душі й серця людей. У цей день є чудова нагода пригадати попередні роки роботи та навчання у школі, де назбирається не один жмуток спогадів, а можливо, й відчути себе тим учнем, яким був ще так недавно, або й досить давно…

Зі святом Вас, любі колеги!